невміло
НЕВМІ́ЛО, НЕУМІ́ЛО.
Присл. до невмі́лий, неумі́лий.
Сама п'єса дуже .. скучна і невміло написана (Леся Українка);
– Заспокойтеся, – глибоко зітхнув Сашко і якось невміло погладив Василину по голові (В. Кучер);
Неуміло і боязко гладив Ярема її, намагаючись заспокоїти, втішити (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)