невміло

НЕВМІ́ЛО, НЕУМІ́ЛО. Присл. до невмі́лий, неумі́лий.

Сама п’єса дуже.. скучна і невміло написана (Л. Укр., V, 1956, 48);

— Заспокойтеся, — глибоко зітхнув Сашко і якось невміло погладив Василину по голові (Кучер, Трудна любов, 1960, 536);

Неуміло і боязко гладив Ярема її, намагаючись заспокоїти, втішити (Кочура, Зол. грамота, 1960, 52).

Значення в інших словниках

1. невміло — невмі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невміло — неуміло. Присл. до невмілий, неумілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невміло — НЕВМІ́ЛО, НЕУМІ́ЛО. Присл. до невмі́лий, неумі́лий. Сама п'єса дуже .. скучна і невміло написана (Леся Українка); – Заспокойтеся, – глибоко зітхнув Сашко і якось невміло погладив Василину по голові (В. Кучер); Неуміло і боязко гладив Ярема її, намагаючись заспокоїти, втішити (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах
4. невміло — Невміло нар. Неумѣло.  Словник української мови Грінченка