невмілий

НЕВМІ́ЛИЙ, НЕУМІ́ЛИЙ, а, е.

1. Неповороткий, незграбний у рухах.

Перед очима в Панаса невідступно стояла кумедна постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (Коцюб., II, 1955, 45);

Невмілий,.. з дияконськими патлами, він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище (Гончар, II, 1959, 70);

// Який не має достатнього уміння, досвіду.

Галя була ще дуже молоденька, невміла, недосвідчена (Вовчок, І, 1955, 314);

// Який не дістав навиків, не вміє робити що-небудь.

Драбина була розхитана, збита з тонких жердинок невмілою жіночою рукою (Руд., Остання шабля, 1959, 444);

// у знач. ім. невмі́лий, лого, ч. Той, хто не вміє робити що-небудь.

В невмілого руки не болять (Укр.. присл.., 1955, 233);

Він же ніколи не відмовлявся допомогти: молодого навчить скирту вершити так, щоб дощ не промочив, невмілому косу нагострить мантачкою (Юхвід, Оля, 1959, 66).

2. Зроблений без уміння.

Через місяць Марія стала на ноги. Ходила, мов дитина, що робить невмілі перші кроки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 261);

Дорога матусю моя!..Невже байдуже тобі сум мій, порання моє біля печі невміле, і борщ не докипілий..? (Тесл., З книги життя, 1949, 71).

Значення в інших словниках

1. невмілий — невмі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невмілий — Невправний, непрактикований, безкебетний, п. безрукий; (рух) НЕЗГРАБНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. невмілий — Бездар, бездара, безкебетний, горе-майстер, невдалий, невдалиця (ч.), невдатний, невдатник, невдаха, невтьопа, невтьопний, недоладній, недолугий, недотепа, недотепний, нездалий, нездаль, нездара, нездарисько, нездарище, нездарний, нездатний, непуть...  Словник синонімів Вусика
4. невмілий — неумілий, -а, -е. 1》 Неповороткий, незграбний у рухах. || Який не має достатнього уміння, досвіду. || Який не дістав навиків, не вміє робити що-небудь. || у знач. ім. невмілий, -лого, ч. Той, хто не вміє робити що-небудь. 2》 Зроблений без уміння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. невмілий — Нездара, капарник, партач, полатайко, див. неспосібний, безтолковий, дурак  Словник чужослів Павло Штепа
6. невмілий — НЕВМІ́ЛИЙ, НЕУМІ́ЛИЙ, а, е. 1. Неповороткий, незграбний у рухах (про людину). Перед очима в Панаса невідступно стояла кумедна постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (М. Коцюбинський); Невмілий, ..  Словник української мови у 20 томах
7. невмілий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
8. невмілий — Невмілий, -а, -е Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.  Словник української мови Грінченка