невмілість
НЕВМІ́ЛІСТЬ, НЕУМІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Властивість за знач. невмі́лий, неумі́лий.
Душу взагалі найбільше принижує, применшує та обставина, коли з тобою розмовляють, грають або працюють, підкреслюючи незначність, невмілість, неповноцінність твою (В. Коротич).
Словник української мови (СУМ-20)