невміння

НЕВМІ́ННЯ, я, с., перев. з інфін.

Відсутність або недостатність уміння, навиків у чому-небудь.

Ми, старші майстри літератури, безліч одержуємо листів від початківців .. Стрічається ж бо у них і безграмотність, і невміння поводитися з словом (П. Тичина);

І серце твоє розшарпується від невідання та невміння допомоготи (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. невміння — невмі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. невміння — неуміння, -я, с., перев. з інфін. Відсутність або недостача вміння, навичок у чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невміння — Невмі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. невміння — НЕВМІ́ННЯ, я, с., перев. з інфін. Відсутність або недостача уміння, навиків у чому-небудь. Ми, старші майстри літератури, безліч одержуємо листів від початківців.. Стрічається ж бо у них і безграмотність, і невміння поводитися з словом (Тич., III, 1957, 146).  Словник української мови в 11 томах
5. невміння — Невмі́ння, -ня с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння. посл.  Словник української мови Грінченка