Словник української мови у 20 томах

невпору

НЕВПО́РУ, присл.

У неслушний час; невчасно.

Важко ворушить губами Салоган і цим викликає трохи співчуття у Стадницького. – Як невпору ти захворів (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. невпору — невпо́ру прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. невпору — див. недоречно  Словник синонімів Вусика
  3. невпору — присл. У неслушний час; невчасно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невпору — НЕДОРЕ́ЧНО (у неслушний час), НЕ ДО РЕ́ЧІ, НЕВПО́РУ, НЕВЧА́СНО, НЕСВОЄЧА́СНО, НЕ ДО ШМИ́ГИ розм.; ЯК НА ТЕ́, ЯК (НА́ЧЕ і т. ін.) НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ), ЯК (НА́ЧЕ і т. ін.) НА ЗЛО́ підсил. розм. (у знач. вставн. сл. — у невідповідний момент, не до речі).  Словник синонімів української мови
  5. невпору — НЕВПО́РУ, присл. У неслушний час; невчасно. Важко ворушить губами Салоган і цим викликає трохи співчуття у Стадницького. — Як невпору ти захворів (Стельмах, І, 1962, 288).  Словник української мови в 11 томах