невпору
НЕВПО́РУ, присл. У неслушний час; невчасно.
Важко ворушить губами Салоган і цим викликає трохи співчуття у Стадницького. — Як невпору ти захворів (Стельмах, І, 1962, 288).
Словник української мови (СУМ-11)НЕВПО́РУ, присл. У неслушний час; невчасно.
Важко ворушить губами Салоган і цим викликає трохи співчуття у Стадницького. — Як невпору ти захворів (Стельмах, І, 1962, 288).
Словник української мови (СУМ-11)