невпораний
НЕВПО́РАНИЙ, а, е.
1. Залишений без нагляду, без піклування; недоглянутий.
Сухою задухою пашить південний степ, плачуть у будках невпорані діти (Гончар, І, 1954, 521).
2. Нескошений, незжатий, не вивезений з поля; незібраний.
Лихо грізно насувалося, толочачи, спалюючи невпорані врожаї радянської землі (Ле, Право.., 1957, 127).
Словник української мови (СУМ-11)