невпораний
НЕВПО́РАНИЙ, а, е.
1. Залишений без нагляду, без піклування; недоглянутий.
Сухою задухою пашить південний степ, плачуть у будках невпорані діти (О. Гончар).
2. Нескошений, незжатий, не вивезений з поля; незібраний.
Чудові природні сіножаті часто лишаються невпораними (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)