невсипущість
НЕВСИПУ́ЩІСТЬ, щості, ж.
Абстр. ім. до невсипу́щий.
[Ярчук:] Люблю в тобі цю гарячу невсипущість думки (І. Микитенко);
Пережив ти [Київ] жах і муки, невсипущість у бою, – і тобі трудящих руки знов дали красу твою (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)