Словник української мови у 20 томах

невсипущість

НЕВСИПУ́ЩІСТЬ, щості, ж.

Абстр. ім. до невсипу́щий.

[Ярчук:] Люблю в тобі цю гарячу невсипущість думки (І. Микитенко);

Пережив ти [Київ] жах і муки, невсипущість у бою, – і тобі трудящих руки знов дали красу твою (П. Тичина).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. невсипущість — невсипу́щість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. невсипущість — -щості, ж. Абстр. ім. до невсипущий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невсипущість — НЕВСИПУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Абстр. ім. до невсипу́щий. [Ярчук:] Люблю в тобі цю гарячу невсипущість думки (Мик., І, 1957, 375); Пережив ти [Київ] жах і муки, невсипущість у бою, — і тобі трудящих руки знов дали красу твою (Тич., Комунізму далі.., 1961, 49).  Словник української мови в 11 томах