невтомимий
НЕВТОМИ́МИЙ, а, е, розм.
Те саме, що невто́мний.
Мов бджола та, Дрібна та невтолима, .. Я двадцять літ літав і всяку ясну, Свобідну думку краплю до краплини Збирав (І. Франко);
Люблю свого я милого, в роботі невтомимого (І. Гончаренко);
Не покидає його одно: надія. Надія й сподівання. І це держить його в силі, дає йому завзяття до невтомимої праці (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)