Українська літературна мова на Буковині

невтомимий

Невтоми́мий. Невтомний. Наш невтомимий заступник народа п. посол Єротей Пігуляк не відмовив людям помочи (Б., 1895, 10, 3)

// порівн. рос. неу́томимый — невтомний.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. невтомимий — НЕВТОМИ́МИЙ, а, е, розм. Те саме, що невто́мний. Мов бджола та, Дрібна та невтолима, .. Я двадцять літ літав і всяку ясну, Свобідну думку краплю до краплини Збирав (І. Франко); Люблю свого я милого, в роботі невтомимого (І.  Словник української мови у 20 томах
  2. невтомимий — НЕВТОМИ́МИЙ, а, е, рідко. Те саме, що невто́мний. Під час революції вона билась там [на Кавказі] з військом.. Залягала в горах, робила трудні переходи, невтомима, як найкращий юнак, байдужна до смерті (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах