невідкличний

Невідкли́чний. Неминучий, незмінний, необхідний, конечний. Жаден труд, жадна праця для Вас мені не затяжкі, щодо гумових панчіх, то я їх можу виміняти, то умова. Отже, ще нічого не є невідкличне (Арт., 16. VI. 1934)

// порівн. пол. nieodzowny — необхідний, конечний, неминучий, незмінний.

Значення в інших словниках

1. невідкличний — невідкли́чний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. невідкличний — г., невідворотний, НЕМИНУЧИЙ, НЕЗМІННИЙ, ОБОВ'ЯЗКОВИЙ, ОСТАТОЧНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. невідкличний — -а, -е, зах. Неминучий, невідворотний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невідкличний — НЕВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е, діал. Незмінний. – Вже я повчав їх [мужиків], і толкував.., і поясняв, що цісарське слово невідкличне (І. Франко); На її лиці стояв вираз поваги, і кожний, лише не Власт, замовк би був негайно...  Словник української мови у 20 томах
5. невідкличний — НЕВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е, діал. Незмінний. — Вже я повчав їх [мужиків], і толкував.., і поясняв, що цісарське слово невідкличне (Фр., VIII, 1952, 38); На її лиці стояв вираз поваги, і кожний, лише не Власт, замовк би був негайно...  Словник української мови в 11 томах