г., невідворотний, НЕМИНУЧИЙ, НЕЗМІННИЙ, ОБОВ'ЯЗКОВИЙ, ОСТАТОЧНИЙ.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
невідкличний —
невідкли́чний прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
невідкличний —
Невідкли́чний. Неминучий, незмінний, необхідний, конечний. Жаден труд, жадна праця для Вас мені не затяжкі, щодо гумових панчіх, то я їх можу виміняти, то умова. Отже, ще нічого не є невідкличне (Арт., 16. VI. 1934) // порівн. пол. nieodzowny — необхідний, конечний, неминучий, незмінний.
Українська літературна мова на Буковині
невідкличний —
-а, -е, зах. Неминучий, невідворотний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невідкличний —
НЕВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е, діал. Незмінний. – Вже я повчав їх [мужиків], і толкував.., і поясняв, що цісарське слово невідкличне (І. Франко); На її лиці стояв вираз поваги, і кожний, лише не Власт, замовк би був негайно...
Словник української мови у 20 томах
невідкличний —
НЕВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е, діал. Незмінний. — Вже я повчав їх [мужиків], і толкував.., і поясняв, що цісарське слово невідкличне (Фр., VIII, 1952, 38); На її лиці стояв вираз поваги, і кожний, лише не Власт, замовк би був негайно...
Словник української мови в 11 томах