невчасно
НЕВЧА́СНО.
Присл. до невча́сний.
– А я тобі кажу, що ми щодня, щогодини втрачаємо дорогоцінні секунди життя. Ліг невчасно спати – прощай, секундо (М. Чабанівський);
Денис Довгошия та Ліда Бондаренко вирішили одружитись зовсім невчасно – наприкінці весни, напередодні гарячих літніх робіт (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)