невчасний

НЕВЧА́СНИЙ, а, е.

Який відбувається, здійснюється, прибуває і т. ін. не тоді, коли треба, не в потрібний момент.

Розгнівався пан на такий невчасний жарт (І. Франко);

Заруба вибіг на подвір'я, щоб затримати невчасного гостя і не дати йому одразу увійти до хати (В. Кучер);

З пожвавленням, яке видавалося дуже невчасним на фоні загальної ситуації, стала [Маруська] голосно розповідати (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. невчасний — невча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невчасний — див. небажаний  Словник синонімів Вусика
3. невчасний — -а, -е. Який відбувається, здійснюється, прибуває і т. ін. не тоді, коли треба, не в потрібний момент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невчасний — НЕДОРЕ́ЧНИЙ (зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. у невдалий, невідповідний момент), НЕВЧА́СНИЙ, НЕСВОЄЧА́СНИЙ. — Що ж ви нічого не кажете? Невже се недоречне питання? (Леся Українка); Невчасні жарти егоїстично веселих товаришів остаточно образили Туманова (П. Панч).  Словник синонімів української мови
5. невчасний — Невча́сний, -на, -не несвоєча́сний = невча́сний, на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. невчасний — НЕВЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється, прибуває і т. ін. не тоді, коли треба, не в потрібний момент. Розгнівався пан на такий невчасний жарт (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. невчасний — Невчасний, -а, -е Несвоевременный.  Словник української мови Грінченка