невчасний
НЕДОРЕ́ЧНИЙ (зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. у невдалий, невідповідний момент), НЕВЧА́СНИЙ, НЕСВОЄЧА́СНИЙ. — Що ж ви нічого не кажете? Невже се недоречне питання? (Леся Українка); Невчасні жарти егоїстично веселих товаришів остаточно образили Туманова (П. Панч).
Словник синонімів української мови