невчасно
НЕВЧА́СНО. Присл. до невча́сний.
— А я тобі кажу, що ми щодня, щогодини втрачаємо дорогоцінні секунди життя. Ліг невчасно спати — прощай, секундо (Чаб., Тече вода.., 1961, 107);
Денис Довгошия та Ліда Бондаренко вирішили одружитись зовсім невчасно — наприкінці весни, напередодні гарячих літніх робіт (Дмит., Наречена, 1959, 197).
Словник української мови (СУМ-11)