невчений

НЕВЧЕ́НИЙ, НЕУЧЕ́НИЙ, а, е.

Який не вчився, не одержав освіти, неграмотний або малограмотний.

Правду люди кажуть: вчений дурень ще дурніший од невченого! (О. Стороженко);

От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! Не один би письменний та друкований позавидував би! (М. Коцюбинський);

– Молодець-таки ти, Артеме. Дарма, що невчений і молодший за нього. А правдива твоя-таки мова (А. Головко);

// Власт. такій людині.

Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тілько [тільки], щоб панувать... Бо невчене око Загляне їм в саму душу Глибоко! глибоко! (Т. Шевченко);

Хто стане слово слухати невчене, Кого наверну, разворушу я? (І. Франко);

// у знач. ім. невче́ний, ного, ч. Той, хто не вчився.

Вченому світ, а невченому тьма (прислів'я).

Значення в інших словниках

1. невчений — невче́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невчений — див. неосвічений  Словник синонімів Вусика
3. невчений — неучений, -а, -е. Який не вчився, не одержав освіти, неграмотний чи малограмотний. || у знач. ім. невчений, -ного, ч. Той, хто не вчився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невчений — НЕОСВІ́ЧЕНИЙ (який не здобув освіти), НЕВЧЕ́НИЙ, НЕОДУКО́ВАНИЙ заст.; МАЛОГРА́МОТНИЙ, НЕГРА́МОТНИЙ підсил., БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. (який погано розбирається в якій-небудь галузі знань); НЕІНТЕЛІГЕ́НТНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕРОЗВИ́НУТИЙ)...  Словник синонімів української мови
5. невчений — НЕВЧЕ́НИЙ, НЕУЧЕ́НИЙ, а, е. Який не вчився, не одержав освіти, неграмотний чи малограмотний. Кричать [дяки] на усю хату. А опрочі [інші], неучені, сидять та слухають (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
6. невчений — Невче́ний, -а, -е Неученый, необразованный.  Словник української мови Грінченка