невчений

НЕОСВІ́ЧЕНИЙ (який не здобув освіти), НЕВЧЕ́НИЙ, НЕОДУКО́ВАНИЙ заст.; МАЛОГРА́МОТНИЙ, НЕГРА́МОТНИЙ підсил., БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. (який погано розбирається в якій-небудь галузі знань); НЕІНТЕЛІГЕ́НТНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕРОЗВИ́НУТИЙ), СІ́РИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил., РЕ́ПАНИЙ зневажл. (неосвічений, з недостатнім культурним та інтелектуальним розвитком). (Тарас:) Соня — гарна дівчина, але зовсім неосвічена, зовсім мало вчилась і читала (Б. Грінченко); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! (М. Коцюбинський); Технічно малограмотна людина; (Омелько:) А справді, і я знав її (загадку). (Іван:) Та справді ж, справді у решеті дірки! Ех, ви, неграмотні! Ану вгадайте другу! (М. Кропивницький); Це припустити могла б людина абсолютно безграмотна (В. Еллан); Жінка його не сподобалась мені: неінтелігентна, нецікава (М. Коцюбинський); Боже, які ми ще некультурні (М. Коцюбинський); — Підеш, серце, за такого сірого та репаного мужика, як і твій батько (І. Нечуй-Левицький); Колись.. русалки були.. — Забобони темних людей, Бабарихо, — суворо сказав Пронька (О. Донченко). — Пор. неви́хований, неписьме́нний.

Значення в інших словниках

1. невчений — невче́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невчений — див. неосвічений  Словник синонімів Вусика
3. невчений — неучений, -а, -е. Який не вчився, не одержав освіти, неграмотний чи малограмотний. || у знач. ім. невчений, -ного, ч. Той, хто не вчився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невчений — НЕВЧЕ́НИЙ, НЕУЧЕ́НИЙ, а, е. Який не вчився, не одержав освіти, неграмотний або малограмотний. Правду люди кажуть: вчений дурень ще дурніший од невченого! (О. Стороженко); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує!...  Словник української мови у 20 томах
5. невчений — НЕВЧЕ́НИЙ, НЕУЧЕ́НИЙ, а, е. Який не вчився, не одержав освіти, неграмотний чи малограмотний. Кричать [дяки] на усю хату. А опрочі [інші], неучені, сидять та слухають (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
6. невчений — Невче́ний, -а, -е Неученый, необразованный.  Словник української мови Грінченка