невчений

НЕВЧЕ́НИЙ, НЕУЧЕ́НИЙ, а, е. Який не вчився, не одержав освіти, неграмотний чи малограмотний.

Кричать [дяки] на усю хату. А опрочі [інші], неучені, сидять та слухають (Кв.-Осн., II, 1956, 484);

От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! Не один би письменний та друкований позавидував би! (Коцюб., І, 1955, 466);

— Молодець-таки ти, Артеме. Дарма, що невчений і молодший за нього. А правдива твоя-таки мова (Головко, II, 1957, 422);

// у знач. ім. невче́ний, ного, ч. Той, хто не вчився.

Вченому світ, а невченому тьма (Укр.. присл.., 1955, 91).

Значення в інших словниках

1. невчений — невче́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невчений — див. неосвічений  Словник синонімів Вусика
3. невчений — неучений, -а, -е. Який не вчився, не одержав освіти, неграмотний чи малограмотний. || у знач. ім. невчений, -ного, ч. Той, хто не вчився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невчений — НЕВЧЕ́НИЙ, НЕУЧЕ́НИЙ, а, е. Який не вчився, не одержав освіти, неграмотний або малограмотний. Правду люди кажуть: вчений дурень ще дурніший од невченого! (О. Стороженко); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує!...  Словник української мови у 20 томах
5. невчений — НЕОСВІ́ЧЕНИЙ (який не здобув освіти), НЕВЧЕ́НИЙ, НЕОДУКО́ВАНИЙ заст.; МАЛОГРА́МОТНИЙ, НЕГРА́МОТНИЙ підсил., БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. (який погано розбирається в якій-небудь галузі знань); НЕІНТЕЛІГЕ́НТНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕРОЗВИ́НУТИЙ)...  Словник синонімів української мови
6. невчений — Невче́ний, -а, -е Неученый, необразованный.  Словник української мови Грінченка