невід'ємний

НЕВІД'ЄМНИЙ.

НЕВІД'Є́МНИЙ, а, е.

1. Якого не можна відділити, відокремити від кого-, чого-небудь.

Почувалося, що справа для нього [Сафарова] – невід'ємна частка його самого, стоїть нарівні з повітрям і існуванням (О. Донченко);

Він [син] був для неї частиною її самої, невід'ємною, завжди відчутною (С. Добровольський);

І нехай тепер що не станеться, але тут, на цій землі, – невід'ємний від неї (І. Багряний).

2. мат. Який є величиною, взятою із знаком плюс (+); більший від нуля.

Арифметичним квадратним коренем з числа а називається невід'ємне число, квадрат якого дорівнює а (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. невід'ємний — (якого не можна відділити) невіддільний.  Словник синонімів Полюги
2. невід'ємний — невід'є́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. невід'ємний — -а, -е. Якого не можна відділити, відокремити від кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невід'ємний — НЕВІДДІ́ЛЬНИЙ (якого не можна відокремити від кого-, чого-небудь), НЕВІД'Є́МНИЙ, НЕВІДНЯ́ТНИЙ, НЕВІДРИ́ВНИЙ (якого не можна відірвати від кого-, чого-небудь). — Він вірив, що історія уже невіддільна від нього (М.  Словник синонімів української мови