невід'ємний —
невід'є́мний прикметник
Орфографічний словник української мови
невід'ємний —
-а, -е. Якого не можна відділити, відокремити від кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невід'ємний —
НЕВІД'ЄМНИЙ. НЕВІД'Є́МНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відділити, відокремити від кого-, чого-небудь. Почувалося, що справа для нього [Сафарова] – невід'ємна частка його самого, стоїть нарівні з повітрям і існуванням (О.
Словник української мови у 20 томах
невід'ємний —
НЕВІДДІ́ЛЬНИЙ (якого не можна відокремити від кого-, чого-небудь), НЕВІД'Є́МНИЙ, НЕВІДНЯ́ТНИЙ, НЕВІДРИ́ВНИЙ (якого не можна відірвати від кого-, чого-небудь). — Він вірив, що історія уже невіддільна від нього (М.
Словник синонімів української мови