Негода —
Него́да прізвище
Орфографічний словник української мови
негода —
НЕГОДА – ЗНЕГОДА Негода. 1. Погана погода. В кінці греблі під вербами стояв знайомий млин, зчорнілий від негоди (І.Нечуй-Левицький); Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка). 2. перен., переважно в мн. негоди, -од.
Літературне слововживання
негода —
(погана погода) непогода, (з дощем) сльота, р. негідь, чвиря; негодонька.
Словник синонімів Караванського
негода —
Негідь, негодиця, непогода, сльота, хвища, хлюща, хлягоза, хляда, хляка, хурдела, хурделиця, чвиря, шаруга (діал.) Фразеологічні синоніми: нельотна погода; світа білого не видно; світа Божого не видно Приповідки: В таку погоду хазяїн собаку з двору не вижене
Словник синонімів Вусика
негода —
[неигода] -дие, д. і м. -д'і
Орфоепічний словник української мови
негода —
-и, ж. 1》 Погана погода. || рідко. Те саме, що дощ 1). 2》 перев. мн. Нещастя, знегода; тяжка година; дні, сповнені невдач, неприємностей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
негода —
НЕГО́ДА, и, ж. 1. Погана погода. Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка); Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець); * Образно. Тільки в серці, як перш, панувала зима, Не проходила хмура негода (П.
Словник української мови у 20 томах