невір'я

НЕВІ́Р'Я, я, с.

Те саме, що неві́ра 1.

[Варвара Семенівна:] От і дивлюсь на нього [сина] і все ще не вірю. [З о р і н:] Щасливе невір'я (Яків Баш);

Філософ-емігрант С. Л. Франк писав: “Епохи віри завжди є епохами творчості, припливу нових сил, а епохи невір'я – епохами занепаду, зубожіння й застою” (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. невір'я — неві́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. невір'я — -я, с. Те саме, що невіра 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невір'я — НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь).  Словник синонімів української мови