невістонька
НЕВІ́СТОНЬКА, и, ж.
1. Пестл. до неві́стка 1.
– Не встрявай у скандал. Свекор почув якось, обсміяв: – Хіба ж це скандал? Це, невістонько, творча дискусія (І. Муратов).
2. зневажл. Те саме, що неві́стка 1.
Ну ж і невістонька! Ні повернутися, ні стати не вміє (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)