невісточка

НЕВІ́СТОЧКА, и, ж.

1. Пестл. до неві́стка.

– А ми Йвана оженимо, от і невісточка буде! – ще веселіше перечився Семен (Леся Українка);

Поміж зелених трав біліли соромливі невісточки в жовтих шапочках і білих віночках з пелюсточок навколо голівок (Григорій Тютюнник).

2. зневажл. Те саме, що неві́стка 1.

– Ну, взяла собі невісточку! Взяла собі в хату біду! (І. Нечуй-Левицький);

Побачили б її люди за такою роботою – засміяли б! От, сказали б, невісточку Уляна вибрала. Така ледаща, що одверни й оборони (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. невісточка — неві́сточка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири неві́сточки  Орфографічний словник української мови
2. невісточка — див. дівчина; молодий; наречена  Словник синонімів Вусика
3. невісточка — -и, ж. 1》 Пестл. до невістка. 2》 зневажл. Те саме, що невістка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невісточка — НЕВІ́СТОЧКА, и, ж. 1. Пестл. до неві́стка. — А ми Йвана оженимо, от і невісточка буде! — ще веселіше перечився Семен (Л. Укр., III, 1952, 668)...  Словник української мови в 11 томах