недовірливий

НЕДОВІ́РЛИВИЙ, а, е, до кого – чого і без дод.

Який мало довіряє людям, схильний до недовіри.

Поет, недовірливий до нових людей і вже обережний із старими приятелями, ввесь віддався несподіваній дружбі (О. Ільченко);

Переживання останніх місяців зробили Ольгу недовірливою і обережною (Ірина Вільде);

// Який виражає чиюсь недовіру або підозру.

Він подивився на Микулу недовірливими, хижими очима (С. Скляренко);

Тихо .. Лиш вітерець гілоньками гойдає та недовірливий голос оту тишу розриває: – А ви не брешете? (О. Ковінька).

Значення в інших словниках

1. недовірливий — недові́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недовірливий — див. обережний  Словник синонімів Вусика
3. недовірливий — -а, -е, до кого – чого і без додатка. Який мало довіряє людям, схильний до недовіри. || Який виражає недовіру чи підозру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недовірливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ (який мало довіряє людям), НЕВІ́РНИЙ розм., НЕЙМОВІ́РНИЙ заст.; ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, ПІДОЗРІ́ЛИЙ рідше (схильний до підозр); ПОМИ́СЛИВИЙ (який у всьому вбачає неприємність для себе).  Словник синонімів української мови
5. недовірливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ, а, е, до кого — чого і без додатка. Який мало довіряє людям, схильний до недовіри. Поет, недовірливий до нових людей і вже обережний із старими приятелями, ввесь віддався несподіваній дружбі (Ільч.  Словник української мови в 11 томах