недовіряти
НЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.
Не виявляти довір'я, не мати довір'я до кого-небудь.
Він зачав всіх боятися, всім недовіряти (І. Франко);
Слухала Слава Артема уважно, і не раз ловив хлопець пильний її погляд на собі. “Недовіряє!” – подумав собі (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)