недовіряти
НЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Не виявляти довір’я, не мати довір’я до кого-небудь.
Він зачав всіх боятися, всім недовіряти (Фр., VIII, 1952, 234).
Словник української мови (СУМ-11)НЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Не виявляти довір’я, не мати довір’я до кого-небудь.
Він зачав всіх боятися, всім недовіряти (Фр., VIII, 1952, 234).
Словник української мови (СУМ-11)