недодавати
НЕДОДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., НЕДОДА́ТИ, да́м, даси́, док., чого, що.
Давати, видавати чого-небудь менше, ніж потрібно.
– Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м'ясом або здохлятиною та пацюками? (І. Нечуй-Левицький);
Він був неспокійний, думав увесь час, що хтось його хоче обдурити, чогось недодати, щось затаїти (С. Скляренко);
– Никаноре, ти ж нам ще п'ять рублів за садибу недодав, – тремтить жіночий голос (М. Стельмах);
// Випускати, виготовляти продукції менше, ніж встановлено, передбачено.
– У вас добре йде робота, – сказав [начальник цеху], – а от у Саніної погана справа. Недодамо сьогодні деталей, а є спішне завдання (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)