недодавати
НЕДОДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., НЕДОДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех. Давати, видавати чого-небудь менше, ніж потрібно.
— Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м’ясом або здохлятиною та пацюками? (Н.-Лев., II, 1956, 214);
Він був неспокійний, думав увесь час, що хтось його хоче обдурити, чогось недодати, щось затаїти (Скл., Святослав, 1959, 261);
// Випускати, виготовляти продукції менше, ніж встановлено планом.
— У вас добре йде робота, — сказав [начальник цеху], — а от у Саніної погана справа. Недодамо сьогодні деталей, а є спішне завдання (Донч., VI, 1957, 211).
Словник української мови (СУМ-11)