недодавати

НЕДОДА́ТИ кому чого і без додатка (дати, видати чого-небудь менше, ніж потрібно або належить), ОБДІЛИ́ТИ кого чим і без додатка, СКРИ́ВДИТИ кого чим, ПОКРИ́ВДИТИ кого чим, розм., ЗОБИ́ДИТИ кого чим, розм.; ОБРАХУВА́ТИ кого (під час розрахунку з ким-небудь). — Недок.: недодава́ти, обділя́ти, зобиджа́ти, обрахо́вувати. Він був неспокійний, думав увесь час, що хтось його хоче обдурити, чогось недодати, щось затаїти (С. Скляренко); Гриша відміряв кожному по півчерпака, стараючись нікого не обділити (О. Гончар); — Та ще й спецодягом нас покривдили, — скаржливо бубонить він до Петра (О. Гончар); Трьох вона обрахувала, Двом ситра не долила... (С. Воскрекасенко).

Значення в інших словниках

1. недодавати — недодава́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. недодавати — -даю, -даєш, недок., недодати, -дам, -даси, док., перех. Давати, видавати чого-небудь менше, ніж потрібно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недодавати — НЕДОДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., НЕДОДА́ТИ, да́м, даси́, док., чого, що. Давати, видавати чого-небудь менше, ніж потрібно. – Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м'ясом або здохлятиною та пацюками? (І.  Словник української мови у 20 томах
4. недодавати — НЕДОДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., НЕДОДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех. Давати, видавати чого-небудь менше, ніж потрібно. — Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м’ясом або здохлятиною та пацюками? (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах