Словник української мови у 20 томах

недоконаний

НЕДОКО́НАНИЙ, а, е:

△ Недоко́наний вид див. вид².

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. недоконаний — недоко́наний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. недоконаний — -а, -е, лінгв. Незавершений, незакінчений. Недоконаний вид — граматична категорія, що виражає тривалість, незакінченість дії у дієсловах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоконаний — Недоко́наний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. недоконаний — НЕДОКО́НАНИЙ, а, е: ▲ Недоконаний вид — граматична категорія, що виражає тривалість, незакінченість дії у дієсловах. За поширеним у практичній роботі визначенням, дієслова недоконаного виду означають незакінченість, тривалість дії (їхати, нести...  Словник української мови в 11 томах