Великий тлумачний словник сучасної мови

недоконаний

недоко́наний

-а, -е, лінгв.

Незавершений, незакінчений.

Недоконаний вид — граматична категорія, що виражає тривалість, незакінченість дії у дієсловах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. недоконаний — недоко́наний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. недоконаний — НЕДОКО́НАНИЙ, а, е: △ Недоко́наний вид див. вид².  Словник української мови у 20 томах
  3. недоконаний — Недоко́наний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. недоконаний — НЕДОКО́НАНИЙ, а, е: ▲ Недоконаний вид — граматична категорія, що виражає тривалість, незакінченість дії у дієсловах. За поширеним у практичній роботі визначенням, дієслова недоконаного виду означають незакінченість, тривалість дії (їхати, нести...  Словник української мови в 11 томах