недоконаність

недоко́наність

-ності, ж.

Абстр. ім. до недоконаний.

Значення в інших словниках

1. недоконаність — недоко́наність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. недоконаність — НЕДОКО́НАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. недоко́наний. Граматика цілком фатально зобов'язує суб'єкта мови до подання певної, мінімально необхідної інформації про події (якщо по-українськи, то про час дії, її доконаність чи недоконаність, рід і особу діяча тощо) (О. Забужко).  Словник української мови у 20 томах