недомовка
НЕДОМО́ВКА, и, ж.
Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується.
[Олімпіада Іванівна:] Що він тобі пише? [Любов:] А, як завжди, якісь недомовки (Леся Українка);
Він бачив, що в цю хвилину стриманість, завжди властива їй, бореться з іншою рисою характеру – прямотою.., яка не терпить половинчатості й недомовок (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)