недомовка

НА́ТЯК (слово або вислів, що не повністю щось розкриває, залишаючи можливість для здогадок слухача або читача); ПІДТЕ́КСТ (внутрішній, навмисно прихований зміст слова або вислову); АЛЕГО́РІЯ книжн., ІНАКОМО́ВЛЕННЯ книжн. (вислів, що містить у собі такий підтекст); ДВОЗНА́ЧНІСТЬ, ЕКІВО́К перев. мн., ірон. (слово або вислів, що їх навмисно говорять не прямо, а з певним натяком). (Брат Домінік:) Мій слух терзають натяки гріховні. Мені, ченцеві, чи до прачок тих? (Л. Костенко); Що розмова про книгу мала підтекст — в цьому не було ніякого сумніву. Ясно було, що дівчина відтягує відповідь на його освідчення (А. Головко); — Ти говори ясніше, бо я тебе таки не розумію. Я вже зовсім відвикла від алегорії та фігуральних висловів (Ірина Вільде); Говорити двозначностями. — Пор. недомо́вка.

НЕДОМО́ВКА перев. мн. (щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується), НЕДОГОВО́РЕНІСТЬ, НЕДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВЧА́ННЯ. — Янкович! — закричав Гальчевський. — Ви мені набридли своїми натяками, недомовками, півтонами! (Є. Куртяк); Таємничі жіночі вуста! Що несете ви в ледь уловимих порухах недомовленості? (А. Хорунжий). — Пор. 1. на́тяк.

Значення в інших словниках

1. недомовка — недомо́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. недомовка — -и, ж. Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недомовка — НЕДОМО́ВКА, и, ж. Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується. [Олімпіада Іванівна:] Що він тобі пише? [Любов:] А, як завжди, якісь недомовки (Леся Українка); Він бачив, що в цю хвилину стриманість, завжди властива їй...  Словник української мови у 20 томах
4. недомовка — НЕДОМО́ВКА, и, ж. Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується. [Олімпіада Іванівна:] Що він тобі пише? [Любов:] А, як завжди, якісь недомовки (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах