недорубок

НЕДО́РУБОК, бка, ч., розм.

Не до смерті порубаний; поранений.

“Хто то?” – питає Максим недорубків, що одни був без уха, другий без пальців (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. недорубок — недо́рубок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. недорубок — -бка, ч. Рубаний не до смерті, поранений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недорубок — Недо́рубок, -бка м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160.  Словник української мови Грінченка