недоруйнований
НЕДОРУЙНО́ВАНИЙ, а, е.
Не остаточно зруйнований.
Хлопці кинулися на здоровенну кучугуру цегли, з котрої, схилившись набік, високо виходив угору стовп з недоруйнованої стіни (Панас Мирний);
Де-не-де, мов усохлії й обгорілії руки, простягались до неба недоруйнованії димарі (Д. Мордовець).
Словник української мови (СУМ-20)