недосить

НЕДО́СИТЬ, присл.

Недостатньо; замало.

Ось чоловік, народжений для султанського дивану! Гасана вже недосить, їй потрібні помічники впливовіші й могутніші (П. Загребельний);

Микита взагалі недосить шанобливий і неохоче скидає шапку перед котримось із наших міністрів (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. недосить — Недо́сить, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. недосить — Недо́сить нар. Недостаточно.  Словник української мови Грінченка