недоспаний
НЕДО́СПА́НИЙ, а, е, розм.
Протягом якого хто-небудь не спав (про ніч, годину).
Лице в Онисі стемніло, зчорніло й зсохлось од роботи, од недоспаних ночей (І. Нечуй-Левицький);
Я звелів тільки дітям, щоб не грюкали під дверима щасливого приятеля мого та дали .. доспати недоспані дві години (Л. Яновська);
// рідко. Який мало спав, не виспався; невиспаний.
Недоспана людина.
Словник української мови (СУМ-20)