недоспаний
НЕДО́СПА́НИЙ, а, е, розм. Протягом якого хто-небудь не спав (про ніч, годину).
Лице в Онисі стемніло, зчорніло й зсохлось од роботи, од недоспаних ночей (Н.-Лев., III, 1956, 177);
Я звелів тільки дітям, щоб не грюкали під дверима щасливого приятеля мого та дали.. доспати недоспані дві години (Л. Янов., І, 1959, 447);
// рідко. Який мало спав, не виспався.
Недоспана людина.
Словник української мови (СУМ-11)