недостатність
НЕДОСТА́ТНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до недоста́тній.
Особливо неприємно вражає недостатність архітектурно-декоративного оформлення парку (з наук.-попул. літ.).
2. мед. Порушена функція якого-небудь органу, що не відповідає фізіологічним потребам.
– У нього [хворого] гостра судинна недостатність (Ю. Шовкопляс);
Новонародженим тваринам властиві явища вікової функціональної недостатності травного апарату (з наук.-попул. літ.);
// Відсутність належної кількості чого-небудь, необхідної для нормальної діяльності організму.
Різка білкова недостатність спричинюється до специфічних хвороб (з наук.-попул. літ.);
Киснева недостатність.
△ (1) Корона́рна недоста́тність – захворювання, основним проявом якого є загрудинні болі.
Коронарна недостатність у дорослому віці з'являється в першу чергу при негативних емоціях та перенапруженні нервової системи (з газ.);
(2) Лакто́зна недоста́тність – непереносимість молочного цукру.
Лактозна недостатність діагностується при зниженні рівня ферменту лактози в організмі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)