недостатність

недоста́тність

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. недостатність — [неидостат(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
2. недостатність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до недостатній. 2》 мед. Порушена функція якого-небудь органа, що не відповідає фізіологічним потребам. || Відсутність належної кількості чого-небудь, необхідної для нормальної діяльності організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недостатність — НЕДОСТА́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоста́тній. Особливо неприємно вражає недостатність архітектурно-декоративного оформлення парку (з наук.-попул. літ.). 2. мед. Порушена функція якого-небудь органу, що не відповідає фізіологічним потребам.  Словник української мови у 20 томах
4. недостатність — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил.  Словник синонімів української мови
5. недостатність — НЕДОСТА́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоста́тній. Особливо неприємно вражає недостатність архітектурно-декоративного оформлення парку (Парк Олександрія.., 1949, 14). 2. мед.  Словник української мови в 11 томах