Орфоепічний словник української мови

недостатність

недоста́тність

[неидостат(')н'іс'т']

-тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недостатність — недоста́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. недостатність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до недостатній. 2》 мед. Порушена функція якого-небудь органа, що не відповідає фізіологічним потребам. || Відсутність належної кількості чого-небудь, необхідної для нормальної діяльності організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недостатність — НЕДОСТА́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоста́тній. Особливо неприємно вражає недостатність архітектурно-декоративного оформлення парку (з наук.-попул. літ.). 2. мед. Порушена функція якого-небудь органу, що не відповідає фізіологічним потребам.  Словник української мови у 20 томах
  4. недостатність — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил.  Словник синонімів української мови
  5. недостатність — НЕДОСТА́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоста́тній. Особливо неприємно вражає недостатність архітектурно-декоративного оформлення парку (Парк Олександрія.., 1949, 14). 2. мед.  Словник української мови в 11 томах