недостатність —
недоста́тність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
недостатність —
-ності, ж. 1》 Абстр. ім. до недостатній. 2》 мед. Порушена функція якого-небудь органа, що не відповідає фізіологічним потребам. || Відсутність належної кількості чого-небудь, необхідної для нормальної діяльності організму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недостатність —
НЕДОСТА́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоста́тній. Особливо неприємно вражає недостатність архітектурно-декоративного оформлення парку (з наук.-попул. літ.). 2. мед. Порушена функція якого-небудь органу, що не відповідає фізіологічним потребам.
Словник української мови у 20 томах
недостатність —
I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил.
Словник синонімів української мови
недостатність —
НЕДОСТА́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до недоста́тній. Особливо неприємно вражає недостатність архітектурно-декоративного оформлення парку (Парк Олександрія.., 1949, 14). 2. мед.
Словник української мови в 11 томах