недоумкувато
НЕДОУ́МКУВАТО.
Присл. до недоу́мкуватий.
Гнат недоумкувато кліпав очима (П. Панч);
Не знаючи, для чого їх викликано, вони недоумкувато тупцялись перед ганком управителевого дому (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)НЕДОУ́МКУВАТО.
Присл. до недоу́мкуватий.
Гнат недоумкувато кліпав очима (П. Панч);
Не знаючи, для чого їх викликано, вони недоумкувато тупцялись перед ганком управителевого дому (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)