Словник української мови у 20 томах

недочитувати

НЕДОЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НЕДОЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, що і без дод.

Не до кінця, не повністю читати.

Чоловік зазвичай недочитував детективів, а, підглянувши в кінці книжки розв'язку, писав записки, повідомляючи ім'я вбивці, і нишком клав туди, де була її закладка, чим доводив свою заінтриговану чтивом дружину до несамовитого шалу (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. недочитувати — недочи́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. недочитувати — див. недочитати.  Великий тлумачний словник сучасної мови