недуж

НЕДУ́Ж, а, е, пред., розм.

Те саме, що неду́жий.

Узявся за гуж – не кажи, що недуж!.. (прислів'я);

Блажен муж до церкви недуж, а до корчми чимдуж (прислів'я);

[Грицько:] – Коли б він милосердний хоч нашого вікарого [вікарія] підняв, що лежить недуж (А. Свидницький).

Значення в інших словниках

1. недуж — НЕДУ́Ж, а, е, присудк. сл., розм. Те саме, що неду́жий. Блажен муж до церкви недуж, а до корчми чимдуж (Україна.., І, 1960, 125); — Коли б він милосердний хоч нашого вікарого [вікарія] підняв, що лежить недуж (Свидн.  Словник української мови в 11 томах