недужний
НЕДУ́ЖНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що неду́жий 1.
Бачить вона його .. недужного в якійсь чужій хаті, між чужими людьми (І. Нечуй-Левицький);
// Який свідчить про наявність хвороби; хворобливий.
На другій кроваті .. лежить хлопчик. Личко його бліде, гостре, недужне (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)